ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

1. Приділяйте достатньо уваги своїм дітям, цікавтесь їхніми проблемами, мріями, формуйте довірливі стосунки з дитиною. Намагайтесь власним прикладом показувати дитині, що реальне життя набагато цікавіше, ніж марне проведення часу онлайн.
2. Говоріть з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомайте розвивати критичне мислення, вчіть робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті.
3. Заохочуйте користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету.
4. Встановлюйте часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та офлайн.
5. Контролюйте додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини.
6. Перевіряйте налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності.
7. Використовуйте доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки).
8. Будьте уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.
9. Спостерігайте, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику, має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців, а також повідомити дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу.