Визначення типу темпераменту
Підготовка дослідження. Заготовити бланки питань і відповідей.
Проведення дослідження. Дорослим, які добре знають дитину, пропонується відповісти на питання анкети.
Інструкція: Оцінити знаком «+» ті якості дитини, які, на їх думку, властиві їй.
- Любить шум і гамір навколо себе
- Відчуває велику потребу в близьких людях.
- Часто чимось роздратований, збуджений, неспокійний.
4. Швидких відповідей на питання від нього не чекай.
- Любить роботу, яку потрібно зробити швидко.
- Діти вважають його (її) веселою.
- У нього (неї) часто міняється настрій
- Частіше мовчить в компанії дітей.
- Не наважується заговорити першим з новою людиною.
- Не любить галасливих ігор, віддає перевагу самоті.
- Уміє довго грати або виконувати завдання, не відволікаючись.
- Любить нахвалятися, прикрасити події.
- Часто не може усидіти на місці.
- Його легко засмутити.
- Значно довше за інших дітей зберігає працездатність, не втомлюється.
- Легко переключається з одного доручення на інше.
- Нетерплячий і незібраний, особливо не любить чекати.
- Віддає перевагу копіткій роботі, яка не вимагає швидких реакцій.
- Швидко втомлюється, відключається, перестає слухати.
- Упевнений в собі, легко переносить невдачі.
Обробка результатів. Бали з усіх питань підсумовуються.
Оцінка результатів.
Сангвінічний тип темпераменту характеризують позитивні відповіді на питання 1,6, 12, 16, 20.
Холеричний - 3, 5, 7, 13, 17.
Меланхолійний - 2, 9, 10, 14, 19.
Флегматичний - 4, 8, 11, 15, 18.
Якщо кількість позитивних відповідей того або іншого типу складає 4-5 балів, то це означає, що у дитини яскраво виражені риси даного темпераменту, якщо 1-3 бали - темперамент присутній (по оцінках дорослого).
План спостереження
за поведінкою дитини в різних ситуаціях з метою визначення типу темпераменту
1. Як поводиться дитина, якщо у неї виникає потреба діяти швидко?
а) легко включається в роботу;
б) активно діє;
в) працює поволі без зайвих слів;
г) діє несміливо, невпевнено.
2. Як реагує дитина на зауваження педагога?
а) говорить, що більше так не робитиме, але через якийсь час знову робить те ж саме;
б) не слухає і робить по-своєму, бурхливо реагуючи на зауваження;
в) мовчки бере до відома точку зору дорослого;
г) ображено мовчить, довго переживає.
3. Як розмовляє дитина з іншими дітьми у значущих для неї ситуациях?
а) швидко, прислухаючись до висловів інших;
б) стрімко, пристрасно, нікого не слухаючи;
в) спокійно і впевнено;
г) з сумнівами, невпевнено, озираючись на інших.
4. Як поводить вона себе в незвичайній обстановці?
а) легко орієнтується, виявляє цікавість, активність;
б) буває збуджена, іноді дуже, неспокійна;
в) уважно, ретельно розглядає все навколо;
г) бентежиться, соромиться.
Оцінка результатів
Реакції типу:
«а» - сангвінічний тип темпераменту;
«б» - холеричний тип;
«в» - флегматичний тип;
«г» - меланхолійний тип.
Графічний диктант
Розроблений Д. Б. Ельконіним
Виявляє уміння уважно слухати, точно виконувати вказівки дорослого, орієнтуватися на листі паперу, самостійно діяти за завданням дорослого.
Для проведення буде потрібно лист паперу в клітку (із зошита) з намальованими на ньому чотирма крапками, розташованими одна під іншою. Відстань між крапками по вертикалі приблизно 8 клітинок.
Завдання
Перед дослідженням дорослий пояснює: “Зараз ми малюватимемо узори, треба постаратися, щоб вони вийшли красивими і акуратними. Для цього потрібно уважно мене слухати і малювати так, як я говоритиму. Я говоритиму, на скільки клітинок і в яку сторону ти повинен провести лінію. Наступну лінію малюєш там, де закінчилася попередня. Пам'ятаєш, де у тебе права рука? Витягни її убік, куди вона вказала? (на двері, на вікно, т.д.) Коли я скажу, що потрібно провести лінію направо, ти її проводиш до дверей (вибрати будь-який наочний орієнтир). Де ліва рука? Коли я скажу, що потрібно провести лінію наліво, пригадай про руку ( або будь-який орієнтир зліва). Тепер пробуємо малювати.
Перший узор – тренувальний, він не оцінюється, перевіряється, як дитина зрозуміла завдання.
“Постав олівець на першу крапку. Малюй, не відриваючи олівець від паперу: одна клітка вниз, одна клітка направо, одна клітка вгору, одна клітка направо, одна клітка вниз, далі продовжуй малювати такий же узор сам.” Під час диктування потрібно робити паузи, щоб дитина встигла закінчити попереднє завдання. Узор не обов'язково продовжувати на всю ширину сторінки.
У процесі виконання можна підбадьорювати, але ніякі додаткові вказівки по виконанню узору не даються.
“Малюємо наступний узор. Знайди наступну крапку, постав на неї олівець. Готовий? Одна клітка вгору, одна клітка направо, одна клітка вгору, одна клітка направо, одна клітка вниз, одна клітка направо, одна клітка вниз, одна клітка направо. А зараз сам продовж малювати той же узор.”
Через 2 хвилини починаємо виконувати наступне завдання з наступної крапки.
“Увага! Три клітки вгору, одна клітка направо, дві клітки вниз, одна клітка направо, дві клітки вгору, одна клітка направо, три клітки вниз, одна клітка направо, дві клітки вгору, одна клітка направо, дві клітки вниз, одна клітка направо. Тепер сам продовжуй узор.”
Через 2 хвилини – наступне завдання: “Постав олівець на нижню крапку. Увага! Три клітки направо, одна клітка вгору, одна клітка наліво, дві клітки вгору, три клітки направо, дві клітки вниз, одна клітка наліво, одна клітка вниз, три клітки направо, одна клітка вгору, одна клітка наліво, дві клітки вгору. Тепер сам продовж узор.” Повинні вийти наступні узори:
Оцінка результатів
Тренувальний узор не оцінюється. У кожному подальшому узорі розглядається точність відтворення завдання і вміння дитини самостійно продовжити узор. Завдання вважається за виконане добре, якщо є точне відтворення (нерівність ліній, “тремтяча” лінія, “грязь” не знижують оцінку). Якщо при відтворенні допущено 1-2 помилки – середній рівень. Низька оцінка, якщо при відтворенні є лише схожість окремих елементів або схожість взагалі відсутній. Якщо дитина змогла самостійно продовжити узор, без додаткових питань – завдання виконане добре. Невпевненість дитини, допущені ею помилки при продовженні узору – середній рівень. Якщо дитина відмовилася продовжувати узор або не змогла намалювати жодної правильної лінії, – низький рівень виконання.
Подібні диктанти можна перетворити на розвиваючу гру, з їх допомогою у дитини розвивається мислення, увага, уміння слухати вказівки, логіка.
Експериментальна бесіда
З виявлення внутрішньої позиції школяра
(розроблена Н.І.Гуткіною)
Обладнання
Експериментальна бесіда, яка складається з 12 запитань.
Внутрішню позицію школяра можна виявити у грі, але цей шлях займає багато часу. Тому гру можна замінити експериментальною бесідою, яка дає аналогічний результат . Бесіда включає питання, які допомагають побічним чином визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивації, а також культурний рівень середовища, в якому зростає дитина.
Інструкція
Експериментатор просить дитину відповісти на запитання:
- Ти бажаєш іти до школи?
- Чи бажаєш ти ще на рік залишитися в дитячому садку (вдома)?
- Які заняття тобі більш за все подобалися в дитячому садку? Чому?
- Чи любиш ти, коли тобі читають книжки?
- Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?
- Які в тебе найулюбленіші книжки? Назви їх.
- Чому ти хочеш іти до школи?
- Чи прагнеш ти закінчити роботу, яка в тебе не виходить, чи полишаєш її?
- Тобі подобається шкільне приладдя?
- Коли б тобі дозволили користуватися шкільним приладдям, а до школи дозволили не йти, чи задовольняло б це тебе? Чому?
- Якби ти зараз грав з друзями у школу, ким би ти хотів бути: вчителем чи учнем?
- Коли ти граєш у школу, чого тобі хочеться: щоб більшим був урок чи перерва? Чому?
Інтерпретація результатів
На запитання 1,2 практично всі діти відповідають «Так», тому вони не є інформативними.
Якщо дитина хоче йти до школи, то, як правило, вона відповідає на питання 2 незгодою залишитись ще на один рік в дитячому садку або, і навпаки.
Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи: « Щоб навчитися читати, писати» тощо. Але деякі діти відповідають, що вони хочуть йти до школи тому, що їм «набридло в дитячому садку» чи «не хочеться спати після обіду», тобто бажання йти до школи не пов’язане із змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини.
Питання 3 - 6 спрямовані на з’ясування пізнавального інтересу опитуваного, а також рівня його розвитку. Деяке уявлення про дитину дає питання 6 (про улюблені книжки) .
Відповідь на питання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до труднощів діяльності.
Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, то її задовольняє ситуація, яка пропонується питанням 10, і навпаки.
Якщо дитина бажає вчитися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня, пояснює це бажання вчитися (питання 11), а також обирає варіант «щоб урок був більш довгим, ніж перерва», щоб більше займатися на уроці навчальною діяльністю (питання 12).
Аналіз відповідей на питання демонструє сформованість (+), чи не сформованість (-) внутрішньої позиції школяра.
Назви слова
Визначення запасу слів, які зберігаються в активній пам'яті дитини.
Дорослий називає дитині якесь слово з відповідної групи і просить її самостійно перерахувати інші слова, що належать до цієї ж групи.
На назву кожній з перерахованих нижче груп слів відводиться по 20 сек, а в цілому на виконання всього завдання — 160 сек.
- Тварини.
- Рослини.
- Кольори предметів.
- Форми предметів.
- Інші ознаки предметів, окрім форми і кольору.
- Дії людини.
- Способи виконання людиною дій.
- Якості виконуваних людиною дій.
Якщо дитині самій важко почати перерахування потрібних слів, то дорослий допомагає їй, називаючи перше слово з даної групи, і просить дитину продовжити перерахування.
Оцінка результатів
10 балів — дитина назвала 40 і більш різних слів, що належать до всіх груп.
8-9 балів — дитина назвала від 35 до 39 різних слів, що належать до різних груп.
6-7 балів — дитина назвала від 30 до 34 різних слів, пов'язаних з різними групами.
4-5 балів — дитина назвала від 25 до 29 різних слів з різних груп.
2-3 балу — дитина назвала від 20 до 24 різних слів, пов'язаних з різними групами.
0-1 бал — дитина за весь час назвала не більше 19 слів.
Висновки про рівень розвитку
10 балів — дуже високий.
8-9 балів — високий
4-7 балів — середній.
2-3 балу — низький.
0-1 бал — дуже низький.
Тест фонематичного слуху
Мета: перевірити рівень фонематичного слуху.
Інструкція:
– Пограймося? Я повторюватиму певне слово багато разів — а ти уважно слухай. Якщо я назву інше слово, одразу плескай у долоні (показує). Цим ти вкажеш мені на мою помилку. Потім — назви те слово, яке я сказала помилково.
– Спробуємо? Слухай: рама, рама, рама, рама, вікно, рама, рама...
«Почувши слово «вікно», дитина плескає в долоні й говорить: «Ви сказали “вікно”»
Зауважте!
Тест складається з чотирьох завдань:
•перше пропонують лише для ознайомлення і тренування (його результати не слід враховувати при оцінюванні)
•решта завдань — залікові. Лише переконавшись, що дитина зрозуміла правила, розпочинайте тест.
Швидкість промовляння —слово на секунду!
Пересторога
Якщо у певному рядку дитина не може виявити «зайве» слово або помиляється, то виконайте одне-два з наступних завдання, а потім поверніться до того рядка знову й повторити його повільніше (одне слово на 1,5 сек.).
І
(Р–Л) Поріг, поріг, поріг, політ, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг
(Р–Л) Рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама, рама, рама, рама
(Р–Л) Рампа, рампа, рампа, рампа, лампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа
(С–Ш) Ситий, ситий, ситий, ситий, шитий, ситий, ситий, ситий, ситий, ситий, ситий
II
(К–З) Коса, коса, коса, коса, коса, коса, коза, коса, коса, коса, коса
(С–З) Сірка, сірка, сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка
(С–Ц) Світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, цвіт, світ
(В–Ф) Ваза, ваза, ваза, ваза, ваза, фаза, ваза, ваза, ваза, ваза, ваза, ваза, ваза
III
(Ш–Ж)Шар, шар, шар, жар, шар, шар, шар, шар, шар, шар, шар
(Ч–Щ) Плащ, плащ, плащ, плащ, плащ, плащ, плащ, плащ, плач, плащ
(Ш–Ч) Шашка, шашка, шашка, чашка, шашка, шашка, шашка, шашка, шашка
(С–Ш) Шукати, шукати, сукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати
IV
(Г–К) Гора, гора, гора, гора, кора, гора, гора, гора, гора, гора, гора
(Г–З) Гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, зірка, гірка
(Г–К) Голос, голос, голос, голос, голос, голос, голос, колос, голос, голос, голос
(Г–Х) Догодити, догодити, догодити, доходити, догодити, догодити, догодити
Оцінювання результатів:
При підбитті підсумків тесту фонематичного слуху використовують чотирибальну шкалу оцінювання (від 0 до 3).
Вищий бал виставляють лише за умови, що дитина бездоганно виконала всі три завдання тесту.
Якщо дитина при виконанні завдань припустилася помилок, то бали слід виставляти за тим завданням, яке виконано найгірше.
Практичному психологу необхідно записати кожне слово, в якому не було відмічено зміни фонем.
Інтерпретація результатів:
• 0 балів — дитина не помітила «зайвого» слова у жодному завданні; при виконанні тесту були застосовані повторювання та уповільнене промовляння рядків;
• 1 бал — дитина помітила «зайві» слова лише при повторенні рядків в уповільненому темпі;
• 2 бали — дитина помітила «зайве» слово за звичайного темпу подання слів, але не плеснула в долоні. «Зайве» слово назвала лише після подання усього рядка;
• 3 бали — дитина вчасно плеснула в долоні та правильно назвала «зайві» слова в усіх завданнях з першого подання.
Рівень розвитку фонематичного слуху
0 б. низький 1–2 б. середній 3 б. високий
Тест короткочасної пам’яті
Мета: виявити рівень розвитку короткочасної пам’яті дитини.
Інструкція:
– Тобі подобається слухати різні історії? Я розповім одне маленьке оповідання, а ти уважно слухай, щоб добре його запам’ятати. Потім ти мені перекажеш слово в слово. Спробуй нічого не забути і не додавати. Згоден?
Зазвичай дитина відповідає згодою.
Варіант оповідання:
Були собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка.
Якщо дитина не може повністю відтворити ці три фрази, необхідно повторити їх ще раз.
Оцінювання результатів.
Щоб підбити підсумки цього тесту, підрахуйте: скільки разів ви повторили текст, аби дитина його запам’ятала і переповіла.
Що менше знадобилося повторень, то вищим є рівень короткочасної пам’яті.
Інтерпретація результатів:
|
Вікова група |
Рівень розвитку короткочасної пам’яті |
||
|
низький |
середній |
високий |
|
|
кількість повторень |
|||
|
Шестирічні діти |
понад 8 |
4–7 |
1–3 |
|
Семирічні діти |
понад 7 |
3–6 |
1–2 |
Тест на здатність до найпростіших умовиводів
Мета: виявити здатність дитини до найпростіших умовиводів.
Інструкція:
Пропонуєм дитині уважно прослухати одне з двох оповідань та відповісти на запитання.
Варіанти оповідань:
І.Були собі три дівчинки: Оля, Надійка й Наталка. Оля молодша за Надійку, Надійка молодша за Наталку.
Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?
ІІ.Було собі троє хлопчиків: Коля, Дмитрик та Іван. Коля малює краще за Дмитрика, а Дмитрик малює краще за Івана.
Хто з хлопчиків малює найкраще? А хто малює найгірше?
Оцінювання результатів.
Для підбиття підсумків тесту на здатність дитини до найпростіших умовиводів підрахуйте, скільки разів ви повторили обраний варіант оповідання, щоб дитина його запам’ятала і дала правильну відповідь на запитання.
Інтерпретація результатів:
|
Вікова група |
Рівень розвитку здатності дитини до найпростіших умовиводів |
||
|
низький |
середній |
високий |
|
|
кількість повторень |
|||
|
Шестирічні діти |
понад 10 |
4–9 |
1–3 |
|
Семирічні діти |
понад 8 |
3–7 |
1–2 |