Новини

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.

22 січня – День соборності України
22 січня в Україні відзначають День соборності. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі та основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань.

Кіборги героїчно захищали стратегічний об’єкт 242 дні. 16 січня Україна вшановує пам’ять “кіборгів”, які загинули внаслідок підриву терміналу Донецького аеропорту 19 та 20 січня 2015 року.
Бої тривали так довго, оскільки контроль над аеродромом Донецького міжнародного аеропорту мав стратегічне значення.
За ДАП воювали спецназівці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93-й ОМБр, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», а також бійці Добровольчого українського корпусу.
Тільки з 18 по 21 січня 2015 року в результаті підриву терміналу ДАП загинули 58 «кіборгів». А 21 січня 2015 року прийняли рішення відвести українських військових, оскільки об’єкт в результаті численних боїв повністю зруйнували, він став непридатним для оборони.

Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно.

06.12 - 10.12. 2021р в Крупецькому ліцеї було проведено Всеукраїнський тиждень права, який розпочався з виставки літератури на правову тематику. Протягом тижня реалізувалися заходи, які були заплановані. Зокрема, було проведено виховні години на правову тематику, відеоурок на тему: «Я маю право», гру-подорож «Подорож з казковими героями до країни права», вікторину «Знаю право - маю обов’язок», стенд-анкетування «Дерево питань», та виготовлення газет. Завершився тиждень виставкою малюнків. Запропоновані заходи дозволили сформувати у здобувачів освіти активну позицію у правовій сфері, виробити навички і звички правомірної поведінки.

З нагоди 30-річчя Збройних сил України в Крупецькому ліцеї відбувся військово-спортивний захід. Участь брали чотири команди здобувачів освіти 9-11 класів. Команди показали свій військовий та спортивний дух: стройова підготовка, спортивні змагання, конкурс "Рятівник", "Комплімент", "Відун", "Спорядження магазину". Цей захід є доброю традицією нашого ліцею. Перемогу здобула команда 11 класу. Вітаємо!!!!!

07 грудня 2021 року, вже традиційно, відзначається Всесвітній день української хустки. Вперше його провели у 2019 році. У цей день ініціативна група з депутаток, громадських діячок, акторок театру та кіно, викладачок та інших жінок вирішили започаткувати Всеукраїнський день української хустки, запрошуючи долучитись до ініціативи популяризації у соціальних мережах невід’ємного елементу традиційного українського жіночого одягу – хустки.
Головною метою даного проєкту є демонстрування зв’язку поколінь українських жінок. Ця подія покликана об'єднати жінок різного фаху, віку та національності зі спільною метою зберігати та відновлювати українські традиції.
Сьогодні в Крупецькому ліцеї було проведено флешмоб під назвою: "Зроби фото з хусткою", під час якого кожна дівчина, жінка мала змогу прикрасити себе автентичним аксесуаром та продемонструвати багатовікову красу української жінки.
Відтак усіх українок закликають робити світлини з хусткою та публікувати у соцмережах.
З давніх-давен хустка для українців була символом жіночності, вірності й кохання, а також оберегом. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов'язковим головним убором заміжньої жінки.
Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція збереглася в Україні й донині.

…історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам’ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.
26.11.2021 в Крупецькому ліцеї були проведені інформаційні заходи на вшанування пам’яті жертв трьох голодоморів – Голодомору 1932 – 1933 років та масових голодів 1921 – 1923 і 1946 – 1947 років. Особливу увагу приділено поширенню знань про трагічні сторінки історії нашої країни, осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків творення голоду тоталітарним режимом.
Бібліотекарем нашого ліцею, Пігульською Т. В. було оформлено книжкову виставку науково-популярної літератури «Забуттю не підлягає», педагог-організатор, Михалусь Н. П. підготувала інформаційний стенд "Квітка незабудка – не забудь про Голодомор в Україні". Класними керівниками було проведено бесіди та інформаційні години в класах. Учасників освітнього процесу запрошено 27 листопада приєднатись до акції «Засвіти свічку».
Не дай голосам згаснути.
Запали свічку пам’яті в День вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Традиційно для здобувачів освіти 1-4 класів було проведено екскурсії в музей-світлицю "Берегиня".

Щорічно 21 листопада українці відзначають важливе національне свято. День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). День Гідності та Свободи в Крупецькому ліцеї відзначили урочистою лінійкою "День Гідності та Свободи - крок у Європу" , що нагадали про події, які назавжди залишились в пам’яті українців.
Відзначаючи День Гідності та Свободи, ми сповнені гордістю за наших співвітчизників, які понад усе цінують свободу і гідність та продовжують боронити незалежність України від зовнішньої агресії.

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповіданн, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Толерантність – це вміння людини терпеливо ставитись до думок інших людей, до їх способу життя, віросповідання, звичаїв, традицій, ідей і почуттів.
З нагоди відзначення цього дня, соціальним педагогом Власик Н.Г. для здобувачів освіти 5-11 класів проведено тематичні лінійки «Толерантність починається з мене». Мета заходу: познайомити учнів з поняттям «толерантність», виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; формувати терпимість до відмінностей між людьми.
Вихованці ГПД мали змогу розмалювати розмальовки про толерантність та добро, проаналізувати власну поведінку, добрі та хороші вчинки людей.
Пам’ятаймо: якщо кожен один до одного буде терпимим, то разом ми зробимо толерантним наш світ!!!

Доброю традицією для нашого ліцею стало відзначення 13 листопада Всесвітнього дня доброти!
Не секрет, що в сучасному світі з швидким темпом життя, добра залишається все менше. Тому такий день, насамперед, потрібний для того, щоб нагадати про мораль і людяність, доброту і взаємодопомогу. Адже робити добро – дуже легко, потрібно лише почати.
У понеділок психологічною службою школи із здобувачами освіти 1-4 класів проведено вікторину «Добрі та погані вчинки», а учнівським самоврядуванням ліцею проведено веселу фізкультхвилинку «Про добро», під час якої діти отримали змогу зарядитись позитивним настроєм та отримати позитивний настрій.
День доброти - чудова можливість знайти час на хороші вчинки і для тварин. І тому, в цей день, вихованці ГПД нашого ліцею зробили хорошу справу, потурбувались про птахів, розвішали годівнички у шкільному саду та наповнили їх зерном. Діти щодня приноситимуть птахам їжу та будуть спостерігати за ними!
Не бійтеся бути добрими й віддавати добро! Бо, як каже народна мудрість, чим більше віддаєш, тим більше маєш.

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». 19 цікавих фактів про українську мову:
Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

В фіналі традиційних змагань ліцею "Королі стрибків" боролися 12 дівчат та 12 юнаків. Зокрема, Юзьків Юлія, 11 клас; Токмина Богдана, 7-Б клас; Богуславська Юлія, 9-А клас; Корнієнко Юлія, 10 клас; Мирончук Софія, 8 клас; Бохонко Орися, 10 клас; Семенюк Анна, 7-Б клас; Петролюк Надія, 7-А клас; Холявко Софія, 10 клас; Кощук Олександра, 9-А клас; Щербатюк Ірина, 9-Б клас; Семеренко Юлія, 7-А клас; Чалик Іван, 10 клас; Котик Вадим, 11 клас; Чалик Кирил, 10 клас; Момотюк Микола, 11 клас; Братчук Захар, 9-А клас; Петролюк Матвій, 9-Б клас; Хмарук Назар, 8 клас; Розгон Владислав, 8 клас; Доля Сергій, 11 клас; Розгон Дмитро, 8 клас; Пірог Владислав, 9-Б клас; Мамчур Денис, 9-А клас. Титул "Королева стрибків" І місце здобула Юзьків Юлія, 11 клас(399 см), ІІ місце "Віце-Королева" - Токмина Богдана, 7-Б клас (387 см), ІІІ місце "ІІ Віце-Королева" - Богуславська Юлія, 9-А клас (377 см). "Король стрибків" - Чалик Іван, 10 клас (511 см), ІІ місце "Віце-Король" - Котик Вадим, 11 клас (488 см), ІІІ місце "ІІ Віце-Король" - Чалик Кирил, 10 клас (481 см). Вітаємо переможців!

У календарі незвичайних дат 21 жовтня відзначається, як Всесвітній день яблука. День яблука – це шанування багатства і щедрості природи, до якої людині варто ставитися з дбайливою увагою. Яблуня– найпопулярніше фруктове дерево. З давніх-давен яблука в Україні цінують не тільки за красу і смак, але і за цілющі властивості, тому воно і заслуговує на таке свято. Крупецький ліцей не залишився осторонь святкування. Учнівським самоврядуванням було проведено майстер-клас "Букет із яблук". Здобувачі освіти 5 - 11 класів показали свої яблучні композиції.

На 14 жовтня припадає одразу три величних свята ‒ День Козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисника України. Напередодні свята у нашому ліцеї 13.10.2021 пройшли заходи до дня «Дня козака». Педагогом-організатором, Михалусь Н. П., було проведено квест "Козачата все здолають" та організовано виставку малюнків "Не вмре, не загине козацька слава України" для здобувачів освіти 1-4 класів, вчителем історії, Медведем А. А. було організовано та проведено квест «Козацькому роду – нема переводу!», а також було зварено козацький куліш, яким мали зможу почастуватися всі охочі.

Напередодні Дня козака здобувачі освіти 4-х класів здійснили поїздку до Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».

11 жовтня в Крупецькому ліцеї було організовано квіткову церемонію "Вишивана Україна" для здобувачів освіти 2-11 класів, присвячена 30-річчю Незалежності України.

Цьогоріч в Україні святкують День вчителя 3 жовтня. За традицією вітають вчителів у першу неділю жовтня. Вітаємо з Днем вчителя! Дякуємо за вашу нелегку та відповідальну працю, терплячість і мудрість. У пам’яті кожного з нас назавжди залишаться спогади про шкільні роки, де саме ви були нашим надійним керманичем і добрим наставником.
1 жовтня 11 клас вітав вчителів Крупецького ліцею з професійним святом.